Протягом останнього тижня загальна тональність матеріалів у вітчизняних ЗМІ на тему європейської кризи біженців дещо змінилася. Але до перемоги толерантності ще дуже далеко — так само, як і до справді повного висвітлення проблеми.

Надмірна емоційність журналістів і вживання таких слів як «ватники», «бандерівці», «рашисти» та інших може поглибити розкол в країні – вважають учасники круглого столу «Проблема “мови ворожнечі” в українських медіа», що відбувся в НСЖУ.

3-го вересня Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та Незалежна медіа профспілка України (НМПУ) в рамках співпраці із женевським Офісом Верховного комісара ООН з прав людини провели круглий стіл «Проблема “мови ворожнечі” в українських медіа».

"Українські журналісти іноді не усвідомлюють, який мають вплив на оточення і самі стають носіями мови ворожнечі. Натомість іноді це відбувається цілком свідомо", - розповів експерт ІМІ Роман Кабачій 3 вересня на конференції "Проблема мови ворожнечі в українських медіа".

Конференція відбулася в садибі Національної спілки журналістів України та була нею організована за підтримки Незалежної медіа профспілки України. 

Східно-Європейський Демократичний Центр (Варшава, Польща) та організація «Інтерньюз-Україна» (Київ, Україна) оголошують про початок програми надання технічної допомоги для редакцій та журналістів, які займаються кримською проблематикою, що має назву «Підтримка незалежних українських медіа через надання технічної допомоги».

Головні умови для участі в конкурсі з отримання професійного технічного обладнання для редакцій та журналістів/блогерів - досвід роботи та активна діяльність на сьогоднішній день в сфері висвітлення кримської проблематики.